Проект закону про єдину систему електронної взаємодії 

ПРОЕКТ

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про єдину систему електронної взаємодії

Цей Закон установлює правові, економічні та організаційні засади створення, впровадження, розвитку та використання єдиної системи електронної взаємодії суб’єктів владних повноважень.

інфографіка про єдину систему електронної взаємодії

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) автентифікація – електронний процес, який дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційних системи, а також походження та цілісність електронних даних;

2) електронна ідентифікація – процес встановлення тотожності фізичної особи, юридичної особи, фізичної особи – представника юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційних системи із використанням ідентифікаційних даних, поданих в електронній формі;

3) електронне повідомлення – сукупність даних у визначеному форматі, що можуть бути відтворені, збережені та оброблені інформаційними або інформаційно-телекомунікаційними системами суб’єктів електронної взаємодії;

4) електронний сервіс – програмний інтерфейс доступу до визначених даних з інформаційних або інформаційно-телекомунікаційних систем суб’єктів електронної взаємодії через єдину систему електронної взаємодії;

5) єдина система електронної взаємодії – інформаційно-телекомунікаційна система, яка забезпечує обмін електронними повідомленнями між суб’єктами електронної взаємодії (далі – ЄСЕВ);

6) суб’єкт електронної взаємодії – суб’єкт владних повноважень, який підключений до ЄСЕВ або інформаційні чи інформаційно-телекомунікаційні системи якого підключені до ЄСЕВ.

Терміни „суб’єкт владних повноважень” у цьому Законі вживаються у значенні терміну, визначеного у Законі України „Про інформацію”.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у законах України
„Про інформацію”, „Про телекомунікації”, „Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, „Про адміністративні послуги” та „Про електронний цифровий підпис”.

Стаття 2. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на відносини між суб’єктами владних повноважень, пов’язані з необхідністю здійснення електронного обміну інформацією, крім інформації, що становить державну таємницю.

Стаття 3. Призначення єдиної систем електронної взаємодії

1. ЄСЕВ призначена для:

автоматизації обміну даними між інформаційними та/або інформаційно-телекомунікаційними системами суб’єктів владних повноважень;

автоматизації доступу суб’єктів електронної взаємодії до інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем;

забезпечення захисту інформації, що передається через ЄСЕВ, відповідно до вимог чинного законодавства.

Стаття 4. Принципи єдиної системи електронної взаємодії

1. ЄСЕВ базується на принципах:

прозорості та відкритості;

технологічної нейтральності та системності;

доступності, достовірності та повноти інформації;

забезпечення захисту інформації;

використання єдиних правил електронної взаємодії, відкритих форматів даних, протоколів та стандартів обміну;

зменшення інформаційної надлишковості, дублювання даних.

Стаття 5. Функції єдиної системи електронної взаємодії

1. Основними функціями ЄСЕВ є:

реєстрація та облік електронних сервісів, суб’єктів електронної взаємодії та їх інформаційних та/або інформаційно-телекомунікаційних систем;

доступ суб’єктів електронної взаємодії до електронних сервісів ЄСЕВ із забезпеченням електронної ідентифікації та автентифікації суб’єктів електронної взаємодії, їх уповноважених працівників, інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем;

обмін юридично значимими електронними повідомленнями між інформаційними та/або інформаційно-телекомунікаційними системами суб’єктів електронної взаємодії з використанням телекомунікаційних мереж загального користування або спеціальних телекомунікаційних мереж;

формування, доставка та обробка електронних повідомлень із забезпеченням фіксації часу відправки та отримання, електронною аутентифікацією суб’єктів електронної взаємодії, їх уповноважених працівників, інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, цілісності та автентичності електронних повідомлень, зазначенням їх авторства та можливості надання відомостей, що дозволяють простежити історію руху електронних повідомлень;

Зазначений вище перелік функцій ЄСЕВ не є вичерпним.

Розділ ІІ. ОРГАНИ ЄДИНОЇ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Стаття 6. Органи єдиної системи електронної взаємодії

1. До органів ЄСЕВ належать:

держатель ЄСЕВ;

адміністратор ЄСЕВ;

суб’єкти електронної взаємодії.

2. Держателем ЄСЕВ є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.

3. Адміністратор ЄСЕВ визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7. Функції держателя єдиної системи електронної взаємодії

1. Держатель ЄСЕВ:

здійснює розробку нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону;

здійснює технічне регулювання,  необхідне для виконання цього Закону;

забезпечує створення, впровадження та розвиток ЄСЕВ;

забезпечує організацію та координацію підключення суб’єктів владних повноважень до ЄСЕВ;

здійснює моніторинг та аналіз якості функціонування ЄСЕВ;

здійснює міжнародне співробітництво у сфері організації транскордонної електронної взаємодії;

вивчає, узагальнює та поширює європейський та світовий досвід з питань використання електронної взаємодії.

Стаття 8. Функції адміністратора єдиної системи електронної взаємодії

1. Адміністратор ЄСЕВ:

забезпечує адміністрування, технічну підтримку та безперебійне функціонування ЄСЕВ відповідно до вимог чинного законодавства;

здійснює організаційну та методологічну підтримку суб’єктів електронної взаємодії;

здійснює формування та ведення Реєстру електронних сервісів;

забезпечує захист та зберігання інформації, яка обробляється  в ЄСЕВ;

здійснює ведення єдиних класифікаторів ЄСЕВ;

забезпечує реєстрацію електронних сервісів в ЄСЕВ;

здійснює інші заходи, пов’язані з функціонуванням системи.

Стаття 9. Обов’язки суб’єктів електронної взаємодії

1. З метою забезпечення електронної взаємодії з використанням ЄСЕВ суб’єкти електронної взаємодії:

здійснюють розробку, впровадження та підтримку працездатності електронних сервісів у відповідності до вимог, встановлених держателем ЄСЕВ;

здійснюють формування та відправлення, прийом та обробку електронних повідомлень з використанням ЄСЕВ;

забезпечують повноту та достовірність даних, що містяться в електронних повідомленнях, переданих з використанням ЄСЕВ;

використовують дані, отримані за допомогою ЄСЕВ, виключно у межах повноважень, покладених на ці установи відповідно до законодавства.

 Розділ ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕЛЕКТРОННОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Стаття 10. Забезпечення електронної взаємодії

1. Підключенню до ЄСЕВ підлягають інформаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи суб’єктів владних повноважень.

2. Суб’єкти владних повноважень зобов’язані забезпечити підключення своїх інформаційних та/або інформаційно-телекомунікаційних систем до ЄСЕВ.

3. Суб’єкти електронної взаємодії зобов’язані обмінюватись даними між собою виключно через ЄСЕВ на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

4. Доступ суб’єктів електронної взаємодії до електронних сервісів ЄСЕВ надається для отримання даних, зміст та обсяг яких необхідний в цілях реалізації повноважень, покладених на ці установи відповідно до законодавства, у тому числі для надання адміністративних послуг.

5. Суб’єкти електронної взаємодії зобов’язані надавати дані через ЄСЕВ на безоплатній основі.

Стаття 11. Забезпечення сумісності систем електронної взаємодії

1. Забезпечення сумісності інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем через ЄСЕВ здійснюється на трьох рівнях.

1.1. На нормативно-правовому та організаційному рівні шляхом розробки й прийняття відповідних нормативно-правових актів та укладання відповідних угод щодо електронної взаємодії.

1.2. На семантичному рівні шляхом використання єдиних відкритих форматів даних.

1.3. На техніко-технологічному рівні шляхом використання єдиних відкритих стандартів та протоколів обміну.

Розділ ІV. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 12. Фінансове забезпечення єдиної системи електронної взаємодії

1. Фінансування витрат, пов’язаних із створенням, функціонуванням та розвитком ЄСЕВ, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, позабюджетних фондів, коштів підприємств, установ, організацій та громадян, а також будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством..

РОЗДІЛ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом  підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України;

у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом  привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

 

 

Президент України                                            П. ПОРОШЕНКО

         м. Київ

                 2014 року

      №

Опубліковано в Документи. Додати permalink.
  • evgeniy625

    Сразу вопрос “на засыпку”. Касательно проекта закона про ЄСЕВ.
    Почему ЄСЕВ должен был государственным органом? Не загоняем ли мы сами себя в будущие проблемы?
    Какова практика в Европе? Может лучше, чтобы ЄСЕВ был общественным органом?